ISW: Lokal våpenhvile i Kostiantynivka kan styrke russisk opptrapping
Analytikere ved Institute for Study of War (ISW) vurderer at et foreslått lokalt våpenhvile i Kostiantynivka kan hjelpe Russland med å konsentrere styrker og gjenoppta forsøk på å ta byen og Dobropillja. Samtidig har russiske styrker økt angrepene i området, men ennå ikke kontrollert de to byene, til tross for offisielle påstander om motsatt.
Hovedpunkter
- ISW mener et lokalt våpenhvile kan la Russland styrke sørflanken av ukrainsk «festningsbelte» og samle styrker og ressurser i regionen.
- Russiske styrker gjennomførte 47 angrep på Dobropillja- og Pokrovsk-retningen 13. og 14. november, ifølge Generalstaben.
- Det var 11 angrep på Kostiantynivka-retningen 13. og 14. november.
- 80 prosent av russiske angrep mot «festningsbeltet» siden starten av oktober 2026 har vært rettet mot Dobropillja- og Kostiantynivka-retningene, ifølge ISW.
- Russiske styrker klarte ikke å ta Kostiantynivka eller Dobropillja, til tross for offisielle russiske påstander om kontroll.
- Ukrainske soldater ødela sju kjøretøy og tre firehjulinger og skadde eller drepte 30 russiske soldater under et nylig mekanisert angrep, ifølge en polkoffiser 14. november.
- Volodymyr Zelenskyj kalte den russiske påstanden om en «humanitær operasjon» i Kostiantynivka et primitivt trekk for å ta byen og åpne veien mot Kramatorsk og Sloviansk.
Hvorfor det er viktig
Dobropillja og Kostiantynivka є важливими для Russland, і більшість атак на український «пояс фортець» від початку жовтня зосереджені саме тут. Хоча російські війська не опанували жодного з цих міст, темп атак залишається високим. Місцеве перемир’я може дати Росії змогу накопичити сили та перекинути важку техніку ближче до фронту, не ризикуючи ударами українських безпілотників.
Hva som skjedde
Російські війська посилили наступ у районі Добропілля та Костянтинівки. За даними Генерального штабу ЗСУ, 13 і 14 листопада вони здійснили 47 атак на Добропільському, або Покровському, напрямку та 11 атак на Костянтинівському. Це був найбільший тиждень штурмів на першій ділянці з 1 листопада. ISW зазначає, що з 1 серпня 2026 року російські війська утримують найвищий темп наступу на Покровському напрямку. Вони також намагаються використовувати туман, сильний вітер і дощі для ускладнення роботи українських розвідувальних і ударних безпілотників. Попри заяви Міноборони РФ, російські підрозділи не змогли закріпитися в Костянтинівці або захопити Добропілля.
Slik beskriver ukrainske kilder det
Українське висвітлення наголошує на інтенсивності боїв, кількості атак і здатності українських військ відбивати механізовані штурми та знищувати російську техніку. За повідомленням українського джерела, 13 листопада російські війська почали перекидати важку техніку безпосередньо в напрямку Добропілля. Серед українських оцінок також є теза про значну глибину зони ураження: техніка росіян може зазнавати уражень ще до того, як наближається до лінії фронту. Володимир Зеленський назвав пропозицію «гуманітарної операції» примітивним ходом, спрямованим на захоплення Костянтинівки та просування до Краматорська і Слов’янська.
Slik beskriver internasjonale kilder det
Міжнародний аналітичний фокус зосереджується на стратегічній меті запропонованого локального перемир’я: воно може дозволити Росії посилити позиції, накопичити ресурси й показати США перекручену картину фронту. Також увага приділяється концентрації російських атак на Добропіллі та Костянтинівці, використанню погодних умов для перешкодження українським безпілотникам і втратах російських позицій у жовтні 2026 року.
Der framstillingene spriker
Офіційні російні твердження про контроль над Костянтинівкою з липня 2026 року та про оточення чи взяття Добропілля суперечать оцінкам ISW. За оцінкою аналітиків, російські підрозділи не змогли закріпитися на захоплених позиціях у Костянтинівці, а Добропілля не було оточено й захоплено.
Bakgrunn
Костянтинівський напрямок є частиною південного та південно-західного підступів до українського «поясу фортець». ISW оцінює, що російські війська в жовтні 2026 року другий місяць поспіль втрачали позиції на полі бою: вони закріпили або захопили 139,85 квадратного кілометра української території, але втратили 167,14 квадратного кілометра. Українські сили перехопили ініціативу на Куп’янському, Лиманському та Олександрівському напрямках і ведуть боротьбу за неї у західній частині Запорізької області.