Russland gjenopptar trepartsforhandlinger om Ukraina – og kan kreve NATO-innlemminger
Russland har gitt grønt lys for å gjenoppta tekniske trepartsforhandlinger med Ukraina og USA i Abu Dhabi i november. Mens Washington beskriver fremdriften, frykter diplomatiske kilder at Moskva vil bruke forhandlingene til å kreve redusert NATO-presens i Europa. Ingen forventer et gjennombrudd ved den første runden.
Hovedpunkter
- Trepartsforhandlinger mellom Russland, Ukraina og USA planlegges i Abu Dhabi i november.
- Ukraina og USA forsøker å flytte forhandlingene omtrent én uke tidligere enn den foreslåtte datoen 10. november.
- Per 25. oktober hadde Moskva ikke bekreftet en tidligere dato.
- Diplomatiske kilder sier at Russland kan bruke forhandlingene til å få NATO til å redusere sin militære tilstedeværelse i Europa.
- En mulig reduksjon til nivået fra 1997 kan innebære at NATO trekker soldater ut av Polen, Estland, Latvia, Litauen og Finland.
- Både Moskva og Kyiv venter seg liten fremgang ved den første runden.
- Ukraina vil diskutere en bredere europeisk sikkerhetsordning etter krigen, mens spørsmål om territorium anses som en lederlinje.
Hvorfor det er viktig
Gjenopptakelsen av trepartsformatet gjenoppretter en kanal for å drøfte krigen i Ukraina etter en lang pause. Samtidig kan Russland knytte deltakingen til forhandlinger om NATO og forsøke å bytte sin medvirkning mot endringer i alliansens militære tilstedeværelse. En sånn reduksjon kan berøre flere land som grenser til Russland. Det er heller ikke ventet at første runde gir konkrete resultater, og spørsmålet om territoriальні компроміси kan komіть у конфлікт з позицією України. Відтак, чи переговори залишаться зосередженими на Україні, чи розширяться на безпеку Європи та НАТО, значною мірою залежатиме від їхнього формату й тем.
Hva som skjedde
Russland har gitt grønt lys for å gjenoppta tekniske trepartsforhandlinger med Ukraina og USA etter en lengre pause i de amerikansk-medierte forhandlingene. Місцем проведення названо Абу-Дабі, а основні дати — перші десять днів листопада. Київ і Вашингтон просили Москву погодитися на зустріч тижнем раніше, але станом на вечір 25 жовтня Москва не підтвердила перенесення.
Юрій Ушаков повідомив про готовність Росії відновити переговори, хоча в одному повідомленні він назвав 10 листопада, а в іншому — готовність продовжити після 4 листопада. Перша зустріч, за його словами, є лише «пробним періодом» або «пробним запуском», без значного прогресу. У Києві також не очікують прориву й вважають, що предметні домовленості можуть потребувати кількох раундів.
Українська сторона прагне перенести дискусію з вузьких територіальних претензій Москви до ширшої системи безпеки України та Європи після Донбасу. Володимир Зеленський заявив, що Україна готова якнайшвидше припинити війну, заморозивши бойові дії на нинішній лінії фронту. Водночас він назвав питання територій «червоною лінією», яку можна обговорювати лише на рівні лідерів. Дмитро Пєсков при цьому допустив, що на переговорах можуть обговорюватися територіальні компроміси.
Slik beskriver ukrainske kilder det
Ukrainian coverage fremhever Russlands tilbakekomst til forhandlingsbordet som det minste nødvendige resultatet av amerikansk representantenes møter med Vladimir Putin. Ukraina ønsker samtidig å flytte samtalen bort fra Russlands territorielle krav og over til en bredere sikkerhetsordning for Ukraina og Europa etter Donbas. Den første runden ventes ikke å gi gjennombrudd, og selv om Ukraina er villig til å fryse konflikten langs den nåværende frontlinjen, skal territorielle spørsmål bare behandles av lederne.
Slik beskriver internasjonale kilder det
Internasjonal dekning fokuserer på gjenopptakelsen av forhandlingene, amerikansk mekling og Russlands mulige strategi for å oppnå NATO-innlemminger. Mye oppmerksomhet rettes mot et mulig krav om å redusere NATO-presensen til nivået fra 1997, noe som kan innebære tropes tilbaketrekning fra Polen, Estland, Latvia, Litauen og Finland. Bildet inkluderer Putins gjentatte framstilling av NATO-utvidelse som en bærende årsak til krigen, europeiske officials avslag på å gi Moscow nye innskuddler og en sikkerhetsbakgrunn preget av økte hybride angrep og provokasjoner mot europeiske land som støtter Ukraina.
Der framstillingene spriker
Kilder розходяться щодо місця проведення: більшість називають Абу-Дабі, тоді як джерела в уряді США також називали Швейцарію можливим місцем. Дату переговорів також описано по-різному: Росія пропонувала перші десять днів листопада, а в іншому повідомленні йшлося про готовність відновити переговори після 4 листопада.
Щодо питань територій Кремль визнав, що компроміси можуть обговорюватися, тоді як Україна назвала їх «червоною лінією», яку можна розглядати лише на рівні лідерів. Ці позиції не зводяться до спільної формули й залишаються ключовою розбіжністю під час переговорів.
Bakgrunn
Russland hadde tidligere slått fast at det ikke så noen mulighet for forhandlinger før slutten av vinteren, men godtok senere å gjenoppta trepartsformatet. En tidligere runde i første halvdel av 2026 var hovedsakelig viet til forslaget om en demilitarisert sone i Donbas, kalt «Donniland». Tidligere samtaler endte ikke i våpenhvile fordi Russland krevde ukrainsk territorium som ikke var under russisk kontroll.
I januar 2022 gikk NATO med på å drøfte Moskovs bekymringer, men avviste krav om å trekke soldater og kjernevåpen ut av land som tidligere inngikk i den sovjetiske blokk. Finland ble med i NATO i 2023. Polen, Estland, Latvia, Litauen og Finland har i dag felles grense med Russland.