Vestlig etterretning: Putin vil fortsette krigen til minst slutten av vinteren
Vestlig etterretning vurderer at Vladimir Putin ikke er klar for alvorlige forhandlinger om å avslutte krigen i Ukraina, og trolig vil fortsette kampene til minst slutten av vinteren. Samtidig er det planlagt diplomatiske møter i Kina og Berlin. Putin skal ha avvist selv et delvis våpenhvile, mens Ukraina og europeiske ledere avviser的条件 som ville innebære at Russland får hele Donbas og at Ukraina aldri kan bli NATO-medlem.
Hovedpunkter
- Vestlig etterretning anslår at Putin vil fortsette belysningene mot Ukraina til minst slutten av vinteren.
- Putin håper på ytterligere fremrykk i østlige Ukraina eller at rakett- og droneangrep mot Kyiv og andre byer svekker ukrainsk motstand.
- Rusland har lidd store tap, sliter med mobilisering og rekruttering og møter økonomisk usikkerhet.
- Putin skal ha avvist selv et delvis våpenhvile, noe som strider mot Donald Trumps krav om å stoppe kampene.
- En vestlig etterretningstjeneste mener en mulig avtale ville kreve at Russland får hele Donbas og at Ukraina aldri går inn i NATO.
- Ukrainian negotiators rejected a proposal to redraw the borders of Donetsk and Luhansk so Russia could claim control without taking Ukrainian cities.
- Diplomatic meetings are planned in Shenzhen and Berlin, although reports differ on whether the leaders’ meeting in China will take place on 19 or 20 November.
Hvorfor det er viktig
Vurderingen tyder på at en nærmere diplomatisk løsning er usannsynlig, og at Russія може посилити ракет-, дрон- та атаки на енергетичну інфраструктуру протягом зими. Розрив між Путіним і Трампом у питанні про вогонь може ускладнити переговори. Водночас створюють втрати, проблеми з мобілізацією та економічна нестабільність тиск на Путіна, хоча війна також дає йому зручну наративну лінію та допомагає придушувати внутрішню критику.
Hva som skjedde
За оцінками західних розвідок, Путін не готовий до серйозних переговорів про припинення війни і прагне продовжувати бойові дії щонайменше до кінця зими. Розвідки вважають, що він сподівається на подальше просування російської армії на сході України або на ослаблення українського опору внаслідок атак дронами й ракетами. Вони також припускають, що зима може бути використана для масованого тиску на енергетичну інфраструктуру, щоб залишити українців без тепла та світла. Путін відкинув навіть ідею часткового припинення вогню, що суперечить вимозі Дональда Трампа припинити бойові дії. Принаймні одна західна розвідувальна служба вважає, що Москва прагне отримати весь Донбас і зобов’язання, що Україна ніколи не вступить до НАТО. Володимир Зеленський та інші високопосадовці Києва, ймовірно, відхилили б ці вимоги, через що угода в такому вигляді є нереалістичною. На тлі цього тристоронні переговори України, США та Росії відбулися в Абу-Дабі 10–11 листопада, а 12 листопада спецпредставники США Стів Віткофф і Джаред Кушнер провели переговори з Путіним у Москві та зустрілися із Зеленським у Дубліні.
Slik beskriver ukrainske kilder det
Українське інформаційне тло наголошує на оцінці, що Путін не готовий до серйозних переговорів і має намір вести бойові дії всю зиму. Окремо наголошується на масштабі втрат російських військових, труднощах мобілізації та економічній нестабільності Росії, які одночасно створюють тиск на Путіна й сприяють тому, що він продовжує спиратися на війну. У фокусі також захист української участі в переговорах, тиск Вашингтона та Пекіна на Москву, а також готовність Зеленського розглянути питання про Донбас через громадське обговорення за наявності підтверджених гарантій безпеки.
Slik beskriver internasjonale kilder det
Міжнародний вимір зосереджується на суперечності між відмовою Путіна від часткового вогоню та вимогою Трампа припинити бойові дії. Посол Франції у Вашингтоні Орельєн Лешевальє заявив, що Росія перебуває у вкрай скрутному становищі, а Путіну потрібна війна для зміцнення лідерства й підтримки власного наративу. Європейські посадовці сумніваються, що справедливий і тривалий мир настане найближчим часом, а деякі з них підозрюють, що Москва затягує переговори в очікуванні послаблення підтримки України після виборів у Європі 2027 року. Водночас європейські лідери відкидають російські вимоги щодо архітектури безпеки та наголошують, що Москва має підтвердити готовність до миру припиненням щоденних ударів по Україні.
Der framstillingene spriker
Українські джерела не узгоджуються щодо дати й місця тристоронньої зустрічі лідерів США, Китаю та Росії. Частина повідомлень відносить її до 19 листопада на полях саміту АТЕС, інші — до 20 листопада на економічному саміті в Шеньчжені.
Bakgrunn
Повномасштабна війна в Україні триває вже майже п’ять років. Після тристоронніх переговорів в Абу-Дабі 10–11 листопада спецпредставники США Стів Віткофф і Джаред Кушнер провели переговори з Путіним у Москві, а ввечері 12 листопада зустрілися із Зеленським у Дубліні. 13 листопада лідери ЄС домовилися, що Європу в переговорах із Росією представлятимуть інституції ЄС та Німеччина, Франція, Велика Британія, Італія та Польща. США поставили Україні запитання про можливий вихід з Донбасу в разі вступу до НАТО; Зеленський заявив, що готовий винести це питання на громадське обговорення, якщо партнери підтвердять пакет гарантій безпеки. Вашингтон попросив Москву погодитися на гарантії безпеки для України за зразком статті 5 Статуту НАТО. Росія, своєю чергою, вимагає відведення військ країн НАТО до позицій 1997 року, що європейські лідери відкинули як максималістські вимоги.