Litauens president avviser Russlands krav om å trekke NATO-styrker ut fra Øst-Europa
Litauens president Gitanas Nausėda avviser Russlands krav om å trekke NATO-styrker ut fra østlige europeiske land. Han mener arkitekturen for europeisk sikkerhet, som bygger på NATO, må forbli uendret, og spår at europeiske ledere vil avvise kravet. Nausėda uttrykte også skepsis til raske sluttforhandlinger i Ukraina og understreket at våpenhvile er en forutsetning for fredsforhandlinger.
Hovedpunkter
- Gitanas Nausėda avviser Russlands krav om å trekke NATO-styrker ut fra østlige europeiske land
- Russland fremsatte kravet i slutten av 2021 og gjorde det på nytt under forhandlinger om å avslutte krigen i Ukraina
- Nausėda mener arkitekturen for europeisk sikkerhet bygget på NATO skal forbli uendret
- Han er overbevist om at ingen europeisk leder vil godta Russlands krav
- Nausėda krever våpenhvile som den viktigste forutsetningen for fredsforhandlinger
- Spesialutsendene Steve Witkoff og Jared Kushner ankom Moskva 12. november
- Вимоги щодо східного флангу НАТО мали розглянути на саміті Європейської політичної спільноти та в Дубліні
Hvorfor det er viktig
Spørsmålet gjelder Russlands forsøk på å endre den europeiske sikkerhetsarkitekturen og NATOs østlige fløy. At Litauens president категорично відкидає вимогу, вказує на те, що європейські лідери найменше ймовірно погодяться на цю умову, яку Москва пов’язує із припиненням війни в Україні. Водночас Науседа попереджає, що переговори можуть бути використані для затягування війни, а не для її швидкого завершення.
Hva som skjedde
Гітанас Науседа відкинув можливість виконання вимоги Росії про виведення військ НАТО зі східноєвропейських країн. Він заявив, що жоден європейський лідер не погодиться на таку вимогу, а архітектура європейської безпеки, сформована передусім НАТО як трансатлантичною організацією колективної безпеки, має залишитися незмінною.
Росія висунула цю вимогу наприкінці 2021 року та повторила її під час переговорів щодо завершення війни в Україні. МЗС Росії запропонувало нову архітектуру європейської безпеки, за якою Москва пропонувала укласти угоди про ненапад із державами-членами НАТО. Вимогу мали розглянути на саміті Європейської політичної спільноти та на неформальному засіданні Європейської ради в Дубліні.
Науседа також висловив скепсис щодо швидкого припинення бойових дій. На його думку, Москва може погоджуватися на другорядні питання, ухиляючись від домовленостей про припинення вогню. Припинення вогню він назвав головною умовою мирних переговорів. Науседа також зазначив, що серед європейських лідерів є різні погляди щодо того, хто має представляти Європу на переговорах, і вважав Антоніу Кошта найбільш відповідним кандидатом для цього.
Slik beskriver ukrainske kilder det
Українське мовлення зосереджується на відкиненні російської вимоги, переконанні Науседи, що європейські лідери її не приймуть, і на попередженні про можливе використання переговорів для продовження агресії. Російські пропозиції розглядаються як спроба переглянути європейську архітектуру безпеки, а припинення вогню — як основна умова мирних переговорів. Окремою темою є розбіжності серед європейських лідерів щодо представництва Європи на переговорах.
Bakgrunn
Росія висунула вимогу вивести війська НАТО зі східноєвропейських країн наприкінці 2021 року. Під час переговорів щодо завершення війни в Україні Москва знову закликала переглянути архітектуру європейської безпеки та запропонувала модель, у якій Россия укладала б угоди про ненапад із державами-членами НАТО.
12 листопада до Москви прилетів літак із спеціальними посланниками президента США Стівом Віткоффом і Джаредом Кушнером. За повідомленнями медіа, США попросили Росію подати нову пропозицію щодо майбутньої європейської угоди про безпеку, яка передбачала б кроки Росії для послаблення напруженості.