Canada-leden: Europa og NATO – ikke Russland – skal bestemme sikkerhetsarkitekturen
Canadas statsminister Mark Carney avviste russiske krav om å trekke NATO-styrker ut fra Østersjøland og Polen, og sa at en «sanitetskorridor» ikke vil bli opprettet. Estlands statsminister Kristen Michal kalte nye russiske forsøk på å endre den europeiske sikkerhetsordningen «psykologiske spill». Ifølge New York Times ble det under forhandlinger i Abu Dhabi 10.–11. november overlevert et dokument med krav om å føre NATOs militære nærvær tilbake til nivået fra 1997.
Hovedpunkter
- Statsminister Mark Carney sier at en fri Europa og NATO – ikke Russland og omskrevne Minsk-avtaler – skal definere sikkerhetsarkitekturen
- Russland vil ikke få en «cordon sanitaire», sa Carney
- Canada har 2500 soldater stasjonert i Latvia og leder en multinasjonal brigade der
- Estlands statsminister Kristen Michal kaller russiske forsøk på å endre sikkerhetsordningen «psykologiske spill»
- Ifølge New York Times overleverte den russiske delegasjonen i Abu Dhabi 10.–11. november et krav om å føre NATOs nærvær tilbake til 1997-nivået
- Kravet innebærer uttrekk fra Estland, Latvia, Litauen, Tsjekkia, Slovakia, Ungarn, Polen, Bulgaria, Romania, Slovenia, Kroatia, Albania, Montenegro, Nord-Makedonia, Sverige og Finland
- EU-høyrepresentant Kaja Kallas mener forhandlingene om å avslutte krigen først må handle om våpenthold, deretter fredsavtale og først etterpå den bredere sikkerhetsarkitekturen
Hvorfor det er viktig
Russlands foreslåtte endringer i den europeiske sikkerhetsordningen kan endre NATO-stasjoneringen i en rekke europeiske land. Canadas fortsatte militære engasjement og ledelse av en multinasjonal brigade i Latvia viser landets forankring i europeisk kollektiv forsvar. Konflikten påvirker det foreslåtte rammeverket for å avslutte krigen i Ukraina og den fremtidige europeiske sikkerhetsordningen. Estlands og Canadas ledere avviste forsøk på å redusere eller tegne om den eksisterende sikkerhetsarkitekturen.
Hva som skjedde
Russland har запропонував зміни до європейської системи безпеки як частину пакета домовленостей для врегулювання війни в Україні. За повідомленням New York Times, під час переговорів в Абу-Дабі 10–11 листопада російська делегація передала документ із вимогою повернути військову присутність НАТО до рівня 1997 року, що передбачало б виведення сил Альянсу з Естонії, Латвії, Литви, Чехії, Словаччини, Угорщини, Польщі, Болгарії, Румунії, Словенії, Хорватії, Албанії, Чорногорії, Північної Македонії, Швеції та Фінляндії. Канадський прем'єр Марк Карні, відповідаючи на вимогу, заявив, що Росія не отримає cordon sanitaire, і нагадав, що ідея санітарного кордону «добре» спрацювала у 1940-х роках. Термін cordon sanitaire запропонований прем'єр-міністром Франції Жоржем Клемансо у 1919 році стосовно колишньої Російської імперії. Карні також запевнив, що Канада ніколи не покине інших членів НАТО. У Латвії дислоковані 2500 канадських військових, а Канада очолює багатонаціональну бригаду. Прем'єр-міністр Естонії Крістен Міхал назвав нові спроби Росії переглянути європейську систему безпеки психологічними іграми. Висока представниця ЄС із закордонних справ Кая Каллас вважає, що переговори про завершення війни в Україні насамперед мають бути спрямовані на припинення вогню, далі на укладення мирної угоди, і лише після цього можна переходити до обговорення ширшої європейської архітектури безпеки. За її словами, чинна система безпеки Європи спирається на Гельсінський заключний акт і Будапештський меморандум, які підписала й Росія, а Москва ці положення не виконує.
Slik beskriver ukrainske kilder det
Ukrainian dekning legger vekt på sikkerhetskonsekvensene for Ukraina og knytter Russlands foreslåtte endringer i den europeiske sikkerhetsordningen til forhandlingene om å avslutte krigen. Dekningen fremhever russiske krav om å trekke NATO-styrker tilbake og presenterer europeiske og kanadiske reaksjoner som sentrale for det foreslåtte rammeverket for å avslutte krigen. Kajа Kallas sin foreslåtte rekkefølge – våpenthold, fredsavtale og først deretter sikkerhetsforhandlinger – gir et diplomatisk motpunkt til å koble de bredere sikkerhetsendringene direkte til kriseoppløsningen.
Slik beskriver internasjonale kilder det
Kanadiske og estonske embetsmenn vektlegger NATO-solidaritet, avvisning av russiske krav og kontinuiteten i den eksisterende europeiske sikkerhetsordningen. Internasjonal dekning setter konflikten i sammenheng med Canadas styrkeutplassering og ledelse i Latvia, historien bak begrepet sanitetskorridor og Russlands påstådde forslag om å gjenopprette en sikkerhetsmodell fra den kalde krigs tid.
Bakgrunn
Den eksisterende europeiske sikkerhetsrammen bygger på Helsinkislut-akten og Budapest-memorandumet, som også Russland undertegnet. Ifølge russisk tankegang er den beste modellen for en ny europeisk sikkerhetsarkitektur systemet fra den kalde krigs tid, med den av Sovjetunionen ledede Warszawapakt. Amerikansk journalistikk har også omtalt at Kaja Kallas mener forhandlingene først og fremst må gjelde våpenthold, etterfulgt av fredsavtale og først deretter den bredere sikkerhetsarkitekturen.